Представники Університету Мічігану
Автор: sveta
На днях представники Університету Мічігану (США) оголосили, що їм вдалося сконструювати першу у світі штучну сітківку ока. Нейроінтерфейс, що складається з багатошарової плівки, здатний перетворювати світло в електричні імпульси, які потім за допомогою електродів передаються до нервових закінченнях зорових нейронів.
Як заявляється, подальше вдосконалення цих технологій дозволить повернути зір багатьом хворим імплантацією подібних конструкцій прямо їм в очі. Дослідження проводилися групою вчених під проводом нашого співвітчизника випускника хімфаку МДУ професора Миколи Котова.
Упродовж кількох років у співпраці з медичним відділенням Техаського університету відпрацьовувалися можливості передачі від електронних чипів до живих нейронів. Учені наголошують, що їм вдалося зв’язати нервові клітини із спеціальною фотосенсорной плівкою.
«У спробі побудувати інтерфейс ми застосували ряд інноваційних розробок на основі нанотехнологій», — розповідає Микола Котов. За основу була взята багатошарова плівка, покрита частинками, що володіють квантовими ефектами і містять ртуть, а також має позитивно заряджений шар полімеру PDDA.
При опроміненні світлом конструкція починала виробляти слабкі електричні струми, після чого їх передавалися нейронів. «В результаті вдалося домогтися більш-менш чіткої картини передачі імпульсів, і ми сподіваємося, що інтерфейс буде здатний передавати не тільки світло, а й кольору, — продовжує Микола Котов.
І можливо, ці технології дозволять в майбутньому створити штучну сітківку ока, призначену для пересадки людині». Як заявляється, завдяки використанню полімерів конструкція більш біологічно сумісний з тканинами людини, ніж усі наявні аналоги. Крім того, світлочутливий інтерфейс не вимагає додаткових джерел живлення і працює від попадає на нього світла.
«Експерименти зі створення конструкцій, здатних частково замінити людський віч, ведуться іще з 60-х років минулого століття, — розповідає РБК daily завідувач лабораторією фізіології сенсорних систем Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізіології РАН академік РАН Игорь Шевельов. — Багато з них мали цікаві результати. Деякі вчені намагалися навіть імплантувати подібні конструкції людині».