Предметів і явищ, отруючих життя
Автор: sveta
Предметів і явищ, отруючих життя середньостатистичному міському жителю, нараховуються десятки, а для власників збільшеного жовчного міхура — сотні і тисячі. Пальма першості серед цих капостей належить шнурку, який розв’язуються в калюжі, а потім скручується в тугий і мокрий вузол.
Високо стоїть на соціальних сходах вантажівку, з материнською ніжністю обдають вас гримучою сумішшю з солі і підталого снігу. Багато чого домоглися ресторан «Бліндональдс», реклама загубилися прокладок і розтяжки з написом «Викуля, з днем народження».
Ще страшно заважають правильному травленню банькаті камери відеоспостереження. Буває, йдеш собі по вулиці — раптом чу! Що за відблиск на балконі? Це камера спостереження от за цим синім мерседесом. Звертаєш на подвір’я. Чу! Що за відблиск на стовпі?
Це камера спостереження от за цією дитячим майданчиком. Повертаєшся додому і дивишся у вікно. Чу! Що за відблиск у вікні? Це камера спостереження за дахом — стежать, як би не виліз на неї снайпер у формі ніндзя і з духовим рушницею а-ля полковник Моран.
Зрозуміло, ми розуміємо, що іноді без камер не обійтися. Уявімо, наприклад, таку ситуацію: головний редактор «тостери» заходить у магазин «Лента» і майже миттєво запихає собі в рот пачку ядреной розчинної локшини за руб вісімдесят.
Клацає затвор. Хоп! З усіх боків ангара поспішають до місця події сек’юріті в синіх шортах і жовтих кепочках. Або, наприклад, сидить в якомусь шанхайському офісі сумний секретар-китаєць. Чим розважитися китайцеві в країні коммуніческой пропаганди і рису, як не переглядом видів світових столиць?
Він заходить на один сайт і бачить Кремль. Заходить на інший, і бачить Зимовий палац. Дивіться, китайцеві вже смішно! Він посміхається! Ні-ні, без камер людству нікуди. Псевдопрогрессівное людство регулярно влаштовує протести проти відеоспостереження.
Одна група хлопців одного разу накреслила карту Манхеттена, що дозволяє прокласти шлях мимо поглядів пильних секьюріті. Інша організувала в минулому році день, коли по всьому світу наївні активісти кривлялись перед сонмом безпристрасних об’єктивів.
Не допомогло! Тому що якщо боротися — то треба робити так, щоб крізь камери взагалі нічого не було видно. Не можна ж весь час демонструвати їм свою фізіономію.